Абітурієнту

пʼятницю, 27 листопада 2015 р.

Чорна сповідь моєї країни

Голодомор 1932-1933 рр. є однією з найтрагічніших сторінок історії нашого народу. Не було тоді ні війни, ні потопу. А була тільки зла воля людей проти інших. І ніхто не знав, скільки живого  люду лягло у могили – старих, молодих, дітей і ще ненароджених у лонах матерів.
Рано чи пізно, але обов’язково кожна людина і весь народ усвідомить своє минуле. Не сьогодні це сказано:
Час народжувати і час помирати,
Час руйнувати і час будувати,
Час розкидати каміння і час збирати,
Час мовчати і час говорити.

Прийшов час говорити після десятиліть мовчання. 26 листопада працівники Овідіопольської центральної районної бібліотеки Черпатюк О.В. та Паламарчук Л.В. разом з викладачем історії Овідіопольського ПТАУ Нестеренко Т.М. провели годину пам’яті «Реквієм жертвам голодомору».
Бібліотекарі та викладач історії розповіли присутнім причини голодомору та його наслідки. Учні Овідіопольської НВК гімназії, члени гуртка художнього читання під керівництвом Пушкаренко Н.Ф., Вовчанчина Юлія, Зінов’єва Діана та Кифяк Валерія декламували вірші «Дівоча сльоза», «Свіча в моєму вікні» та «Голодомор».


Учні 109 групи Овідіопольського ПТАУ Зозуляк Діана, Іванченко Аліна, Мельник Альона підготували та прочитали свідчення очевидців тих подій.
Всі присутні в залі, з запаленими свічками в руках, вшанували світлу пам’ять невинно убієнних голодом-геноцидом хвилиною мовчання. Ця хвилина увійшла в наші серця тихою молитвою.

На завершення заходу Паламарчук Л.В. зробила огляд книжкової виставки «Злочин проти людства», на якій представлено книги, періодичні видання та ілюстровані матеріали, що розкривають тему голодомору в Україні. Особливу увагу привернула книга, присвячена трагічним сторінкам історії Овідіопольського району. В ній представлені архівні документи, газетні публікації, спогади свідків, списки постраждалих від масового голоду.

Закликаємо вас, дорогі співвітчизники, у день пам’яті 28 листопада об’єднатись у слові і молитві за Україну і поставити у кожному вікні свічку віри і надії. Це – знак нашої пам’яті, це – святий вогник, який зігріє душі загиблих. Це – світло очищення задля нашого майбутнього.


Черпатюк О.В.,
Зав.відділом обслуговування Овідіопольської ЦРБ




Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.