15 лютого 2017 року в Овідіопольському ПТАУ відбулася учнівська конференція присвячена 420 річниці з дня народження видатного просвітителя державного та церковного діяча Петра Могили.
Учні
підготували цікаві виступи про видатного діяча, учні гуртка « Юні філателісти »
продемонстрували марки, які українська та молдовська поштові адміністрації
присвятили Петру Могилі.
Але головна
діяльність Петра Могили – це просвітництво. Він заснував у Києві Лаврську
школу, яку було об’єднано з Київською братською школою і названо
Києво-Могилянською колегією, а згодом – академією.
Петро Могила
зібрав талановитих молодих людей і послав їх за кордон учитися за його кошти.
Потім вони стали високопрофесійними викладачами Могилянської школи.
Наслідком
всілякого сприяння освіті стало те що через кілька років після смерті Петра
Могили іноземні мандрівники засвідчували надзвичайно високий рівень загальної
грамотності в Україні. Антіохійський архідиякон Павло Алеппський мандруючі
нашими землями відзначав що по всій землі руській помітили чудову рису яка
викликала їх здивування: всі люди, за винятком не багатьох, навіть жінки і
дівчата уміли читати і знали порядок церковних служб. У землі козаків всі діти
вміли читати навіть сироти.
Петро Могила написав близько 20 творів церковно –
теологічного, полемічного, просвітницького та філософського характеру. Під його
керівництвом було складено перший православний Катехізис. Його було видано
грецькою, латинською, польською та іншими мовами. Книга заслужила повагу всіх
православних богословів світу.
Петро Могила
гідно відповідав, коли Православній Церкві докоряли, що вона не має «
великородних владик ». « Православні українці, увірувавши в хреста, не
сумніваються в тому, що Христос, як мислений Глава, управляє Східною Церквою за
Своєю обіцянкою: «Се Аз з вами до скінчення віку ». Русь має всесильне
заступництво свого благочестя в особі хреста. А що в Русі немає великородних
владик, то що в цьому поганого? Адже і первісна Церква почала створюватися не
великородними владиками, а убогими рибалками, однак Бог через них схилив довіри
в Хреста і монархів і великородних володарів. Душі найнезначніших християн так
само спокутувані кров’ю Христа, які душі великородних володарів, а тому і ті, й
інші мають бути рівними ».
Учениця
гуртка « Юні філателісти» Ганна Кіосе.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.