Словотворие "Дві мови", посвящаю своим детям, внукам....своим близким, друзьям, знакомым...и не знакомым.
Сразу хочу отметить, что это не стихотворение, а состояние Души.
Никогда не писала, с рифмой не дружна....но, надеюсь, что смогла передать маленькую автобиографию -БОЛЬШОГО значения!
Читать стихотворение на двух языках :жирный шрифт-украинский, обычный -русский.
Дві мови
Мои: бабушка, дедушка
Мама, отец – русские, по-происхождению
А, я родилась в прекрасной стране-
Зовут «українкою» с рожденья!
Наталка –Полтавка! – гукав мій дідусь,
Наташею – звала бабуся…
А, мати говорить і по сей день
- За тебе дитина молюся…молюся.
Дві мови з’єднались в моєму житті,
З’єдналися -в саме серце!
Якщо, я почула - «Здравствуй!»
В ответ, и услышишь по-русски - «Здравствуй!»
Якщо привітання –«Доброго дня!»
-«На взаєм!» почуєш від мене…
Тому, що з дитинства навчила сім’я
З повагою ставитись к людям.
Дві мови з’єдналися в цьому вірші
З’єдналися- мов ті люди,
Которые учат в семьях своих –
С уважением относится к людям.
З повагою к людям, до мов, до країн -
Написаний вірш не звичайний.
И если понятен смысл его,
Значит, ЖИЗНЬ ты живешь не случайно!
Н.Г. Самойленко (Кучина)
заступник директора з НВихР
викладач фізвиховання,
основи санітарії та гігієни
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.